Мета: через ідейно-художній аналіз твору Лесі Українки «Бояриня» розкрити одну з трагічних сторінок в історії українського народу - період великої Руїни, визначити основні проблеми драматичної поеми, розвивати вміння аргументовано висловлювати власні думки, відстоювати свою позицію, розвивати вміння працювати в парах, досліджувати художній текст, сприяти формуванню патріотичних почуттів, громадянського обов'язку.
Обладнання: портрет письменниці, виставка книг з творами Лесі Українки, текст драматичної поеми «Бояриня», аудіозапис пісні «Наша історія» у виконанні Віталія Білоножка, запис драматичної поеми у виконанні Ади Роговцевої, технологічні картки, фотографії.
Епіграф: «Бояриня» - той випадок, коли творчий
задум базувався на давніх і сильних ера-
женях українських... Тоді поетка з раді
стю зверталася до українського життя
і майстерно та легко оперувала ним,
як матеріалом для своїх цілей і проблем.
М. Зеров
Цілі уроку:
Після цього уроку учні будуть знати:
- зміст драматичної поеми «Бояриня»;
- визначення поняття «драматична поема»;
- основні ознаки доби Руїна;
- історію написання «Боярині»;
- причини появи драматичної поеми.
Після цього уроку учні будуть вміти:
- визначати проблеми,які порушені у драматичній поемі;
- висловлювати свої думки з приводу прочитаного;
- працювати у парах;
- проводити паралелі між сучасним і минулим, почутим і зображеним у творі та реальним сучасним життям;
- досліджувати текст літературного твору;
- чигати за ролями драматичну поему.
План роботи на уроці
1 .Історичні особливості та морально-психологічний клімат епохи Руїни.
2. Історія написання драматичної поеми «Бояриня».
3. Проблематика твору(дослідницька робота з текстом).
Перебіг уроку:
І. Установчо-мотиваційний етап
« Створюємо настрій»
Побажання учням: Сьогодні на уроці хочу я знайти
У вас те, що іншим непомітно:
Відвагу - в скромних, Доброту - у черствих,
В лінивих - працелюбність,
Жагу до знань - в усіх.
І непомітно струни так торкнути,
Щоб звуки всі злились в один оркестр думок,
Назва якому - успішний урок.
Слово вчителя:
Український письменник Олесь Гончар у своїй статті «Наша Леся» зазначав: «Небагато хто виходив на такі океанські простори, досягав таких масштабів художнього синтезу/У нас часто згадують Шекспіра, тривожать його тінь щоразу, коли хочуть підкреслити найвищий ступінь досягнення митця. Але якщо де вже доречно говорити про силу шекспірівських пристрастей, глибину та об'ємність характерів, про найсміливіше філософське дошукування отих «вічних» істин людського буття, то це доречно буде сказати тут, коли думаємо про Лесю Українку, коли входимо у світ її героїв».
Сьогодні на нашому уроці ми продовжимо знайомитись із творчістю талановитої Лесі Українки, познайомимося з її поемою «Бояриня».
Ознайомлення з темою та метою.
Вчитель зачитує тему і визначає мету уроку
З'ясуй на уроці !
Проблемні питання уроку:
Якою має бути національно свідома особистість? Чи може людина жити повноцінним життям лоза межами рідної землі?
Цілеооклздання (учні отримують картки, на яких записані цілі уроку).
Давайте визначимо, учні, що очікуєте ви від сьогоднішнього уроку. У вас на парті технологічні картки з цілями уроку, перегляньте їх і визначте ті ,якІ є особистісно значущими для вас (діти обирають цілі).
Зачитується план уроку (план записується на дошці)
План уроку
1. Історичні особливості та морально-психологічний клімат
епохи Руїни.
2. Творча історія поеми «Бояриня».
3. Проблематика поеми (дослідницька робота з текстом літературного твору).
Ш. Актуалізація опорних знань учнів
Експрес-тестування (Перевірка знань з теорії літератури) Учні отримують тестові завдання і виконують їх. Вид перевірки: учень-лаборант перевіряє за зразком та аналізує виконані роботи.
Зорово-асоціативний літературний диктант.
1. 1871 рік Новоград-Волинський.
2. Михайло Драгоманов, Женева.
3. М. Лисенко.
4. «Зоря», «Конвалія».
5. «Вечори на хуторі біля Диканьки» Гоголя.
6. Львів 1893 рік.
7. «Стародавня історія східних народів»
8. Квітка.
9. «Кассандра».
10. «Думи і мрії», «Відгуки».
11. Січень 1909р., «Блакитна троянда», Шевченко.
12. Драма-феєрія.
13. «Сльози-перли».
14. «Я в серці маю те, що не вмирає».
IV. Засвоєння нових знань
Звучить пісня «Історія мого народу»
Вчитель: У кожного народу свій шлях розвитку, свій шлях до щастя, до самовизначення. Для українців він був довгим і тернистим. Міжусобиці князів, напади половців, спустошливі для українських земель навали татар, боротьба за збереження віри... Всіх лих і не перелічиш. Отака гірка і важка наша рідна історія. Давайте переглянемо одну із її сторінок - добу великої Руїни, пригадаємо історичні особливості цієї епохи, звернемо увагу на те, яким був морально-психологічний клімат у той час. У нас на уроці присутній історик, який опрацював наукову літературу з цього питання. Надамо йому слово.
Учень-історик виступає з повідомленням
Вчитель: Руїна — слово важке, до болю знайоме воно Україні, яка пережила не одну руїну міст, сіл, церков і ...сподівань.
Поема Лесі Українки, і будь-який літературний твір, має свою творчу історію. Надамо слово літературознавцю .
Виступає учень-літературознавець
Вчитель: 3 усього драматичного доробку письменниці, окрім «Боярині», лише «Блакитна троянда» та драма-феєрія «Лісова пісня» написані на українському , а не екзотичному матеріалі. А «Бояриня» - це єдина поема, створена на матеріалі історичної минувшини України. Літературні критики дорікали Лесі за те, що вона пише про чужу історію. Давайте спробуємо визначити, що спонукало Лесю Українку написати цей твір.
Завдання учням (записане на дошці)
Що спонукало Лесю Українку до написання цієї поеми ? Виберіть правильну,на ваш погляд, відповідь і прокоментуйте свій вибір.
- Ностальгія за рідним краєм (Написана поема у Єгипті)
- Нарікання критиків, що Леся пише лише про чужу історію.
- Спілкування з істориком Д. Яворницьким, який в той час теж
перебував у Єгипті .
Вчитель: Мабуть,слушними є ваші думки. Але не можна оминути той факт, що та доба, у яку жила авторка «Боярині», характеризувалася посиленням соціального і національного гніту забороною української мови, переслідуванням літератури і театру, адже було закрито у 1907 році ряд філій «Просвіти», газети «Наша Україна», «Рідний край», «Буг». Конфісковувалися українські видання, бібліотеки, зазнавали арештів письменники, культурні діячі. Ці події не могли не вплинути на настрої відомої письменниці, яка гостро сприймала будь-який гніт, свої думки вона вилила на папір, створивши ще один літературний шедевр.
Бесіда.
-«Бояриня» написана на матеріалі історичного минулогоУкраїни. Хто ще з українських письменників писав про наше минуле?
- Назвіть літературні твори про Руїну( «Іржавець» Т. Шевченка,«Чорна рада» П. Куліша)
- Ви прочитали «Бояриню». За жанром це драматична поема.Давайте звернемося до словника і з'ясуємо значення цього терміну.
- Визначте тему драматичної поеми «Бояриня» (змалювання суспільно-політичної атмосфери в Україні й Московщині у XVII столітті.)
- Український критик, літературознавець і поет - неокласик твори про добу Руїни поділяв на дві групи:
1) твори, в яких домінує історична канва;
2) твори, в яких домінує психологічна лінія.
-До якої групи ви віднесете поему Лесі Українки? Прокоментуйте відповідь, дослідивши текст.
- Хто на вашу думку є головними героями поеми? Чому?
(Через розкриття їх світоглядних позицій показано головний конфлікт твору,авторка розкриває внутрішні трагедії цих героїв і заразом трагедію України).
Визначення проблематики, елементів сюжету поеми
(дослідницька робота з текстом)
/. Питання для розгляду першої проблеми
Прослухайте уривок з поеми у виконанні Ади Роговцевої (аудіозапис )
- Що демонструє авторка цим полілогом? ( протистояння поглядів героїв твору, що виявляється у різних оцінках однієї і тієї ж події - значення Переяславської угоди)
- Яке слово дав батько Степана?
- Якої позиції дотримується Іван Перебійний?
- А що каже на це його батько?
- Як розумієте слова старого Перебійного «Сутужна,сину мій, вкраїнська справа» ?
- Зробімо висновок, підсумовуючи сказане? (Братнє єднання, започатковане в Переяславі, мало для України плачевні наслідки. Спроба здобути волю за допомогою "одновірних братів" завершилась новою неволею, новою наругою, власне, цілковитим знищенням козацької держави)
- Визначте проблему (проблема наслідків Переяславської угоди для України та її народу).
2. Питання для розгляду другої проблеми
Вчитель: Ми уже згадували з вами про те, що головними героями поеми є Оксана і Степан. Гадаю, час уже з ними зустрітися, з'ясувати, про що ж вони мріяли, на що сподівалися у своєму житті.
« Хвилини акторської майстерності»
(інсценізація розмови Оксани зі Степаном у садку)
- Як ви гадаєте, чим зачарував романтичну дівочу душуСтепан?
- Чи гак у них все склалося у житті, як мріялося ?
Робота у парах
1. На основі розмови Оксани зі Степаном визначте, яку моральну і суспільно-політичну орієнтацію винесла Оксана зі своєї сім'ї? Свої думки підтверджуйте цитатами з тексту поеми.
2. Дослідіть текст і заповніть таблицю «Риси суспільного і громадського життя у Росії»
3. Визначте, які звичаї і традиції обох народів змалювала Леся Українка у поемі «Бояриня»?
- Яким є становище жінки в Московщині? ( зробити висновок, порівнявши звичаї двох народів) Висновок: істотні відмінності у ментальності двох народів, їхніх традицій, культур.
Відкритість українського побуту, відвертість у висловлюванні думок, зображені у першій дії драми різко контрастують з побутовими сценами в домі московського боярина.
- Яка культура є близькою Ганні? З чого це видно? Як ви гадаєте чому?
- Визначте проблему (протиставлення двох культур, двох менталітетів цілком відмінних)
- А чи означає це, що поетеса хотіла сказати ніби українська культура краща, адже російська не надто привабливо зображена? (Кожен народ має право дотримуватись своїх звичаїв і традицій. Немає культур поганих чи хороших. Страшні не звичаї, а та агресивність, з якою вони нав'язуються. Леся показує несумісність двох народів на рівні політичних інтересів, на рівні менталітетів.)
Питання до розгляду третьої проблеми у поемі
- Чи кращим є становище чоловіків у Московщині?
Ні, воно не набагато краще. Степан дорікає Оксані, коли вона не хоче вийти до бояр, бо за звичаєм ті мають її поцілувати, і в той же час каже, що і йому не легше:
Ось ти млієш з огиди, що тебе якийсь там дід торкне губами, а я повинен холопам Стьопкою себе взивати та руки цілувати, як невільник, то се нічого?
- Як ви гадаєте, чи горда молода українка з того, що вона бояриня?
Спочатку козацька донька, вихована у вільнолюбних демократичних традиціях, не здогадувалась, що приховується для українських патріотів за статусом «бояриня», бо окрилена коханням, але далі розчаровується стосовно свого становища.
Коли Оксана усвідомлює своє невільництво, то розуміє, що те «боярство» є не що інше як невидимі кайдани,
І не дивно, що прихильна настроєність ще з дому до майбутнього життя на чужині згодом змінюється на гостру
неприязнь до всього московського як синоніма рабства. Вона в розпачі вигукує: «Та и осоружна мені ця Москва, це якась неволя бусурменська» Степан каже відверто:
«Цар мені не верне так присяги, як я тобі верну.
Та йя йому не можу повернути всього, що я приймав з його руки.»
Мені здасться, що вже після цих слів жінка розуміє, що не тільки присягою пов'язаний з царем її чоловік, а й за статками, якими цар купив його волю, його гідність і честь тому просить з болем душі:
«Степане, вже не говорімо більше про се ніколи.»
Вчитель: Так-, говорити більш ні про що. Усе зрозуміло, а зайві слова лише завдають гострого болю, бо не залишають жодної надії, жодної ілюзії. Підсумовуючи ваші думки визначте, яку ще проблему порушила авторка у драматичній поемі «Бояриня» (Ця проблема може мати назву протиставлення понять "воля-рабство")
Вчитель: А чи пропонує Леся Українка якесь вирішення проблеми воля і рабство у поемі «Бояриня», чи висловлює вона чітку свою позицію? Іван Перебійний на початку твору сказав у адресу
Степана: Якби таких було між нами менше що вдома чесний статок протесавши понадились на соболі московські та руки простягали до тієї "казни", як кажуть москалі.
Далі Іванові мати не дала договорити, однак суть його слів і без того зрозуміла: коли б менше в Україні людей лакомлячись на багатства, перекидалися на службу ворогам, то було б кому боронити рідну землю.
Я вважаю, що як доказ того, що Леся за активне громадянське житгя, за те, щоб не коритися нікому, а самим собі здобувати життя в рідній землі. Згадати хоча б те якої позиції дотримується Оксана. Хоч на початку твору молода Українка висловлює думку про те, що не лише зброєю можна боронити Батьківщину, - Степан говорить гостеві з України:
Та ладен би я. брате, уже хоч би на голові ходити, аби чогось добитися до тебе та для Вкраїни
Як розумієте ці слова? Чи можна Степана назвати патріотом?
Я вважаю, що це не просто слова і що Україна далеко не байдужа до московського боярина-українця.
Так, але як якщо згадати Степанове пояснення, чому після батькової смерті він не повернувся в Україну
Трудно, нема при чім нам жити на Вкраїні. Самі здорові знаєте, -садибу сплюндровано було нам до цеглини ще за Виговщини. Були ми зроду не дуже так маєтні, а тоді й ті невеликі добра утеряли, поки чогось добився на Москві, мій батько тяжко бідував із нами.
Отже, не лише «вірність присязі» та бажання служити Україні «з-під царської руки», а й певний матеріальний інтерес керували Степаном та його батьком.
Я теж дотримуюсь тієї думки що Степан керувався матеріальними потребами у служінні Москві. Коли Оксана знесилена і розчарована у тих порядках, що пригнічують особистість, вимагають рабської покори просить чоловіка втікати з Москви у Польщу натомість чує: Що з того?
Зміняємо чужину на чужину Забродами чужі пороги будем оббивати... Все одно що й тут.
Вчитель: Через деякий час, коли після придушеного збройного повстання політична ситуація в Україні трохи стабілізувалася, утихомирилася, а Оксана все більше і більше в'яне, Степан пропонує поїхати у рідну сторону. Дружина не приймає його пропозиції і каже: „З яким лицем ти думаєш поїхати туди. Сидів, сидів у запічку московськім, поки лилася в Україні кров.';
- Як розумієте ці її слова? А потім безжально додає: Утихомирилось? Се мир по-твоєму ота руїна?
А потім він ще й відверто каже:
Цар мені не верне так присяги, як я тобі вернув. Та й я йому не можу повернути всього, що я приймав з його руки.
« Нєзакінчене речення». Лікар-німець поставив діагноз,що Оксана захворіла з туги за рідним краєм. А як вважаєте ви, якою є причина хвороби головної героїні? Висловити свої думки, продовживши речення: Оксана Перебійна захворіла ...
- з туги за рідним краєм, людьми, бо навколо її оточувало все чуже;
- бо не змогла прижитися на чужині, сприйняти чужі звичаї;
- через неможливість підтримувати зв'язки з рідними в Україні;
- через бездіяльність, неможливість будь-яких патріотичних дій і допомоги Україні;
- через почуття провини перед земляками й рідними, щопродовжують боротьбу за свободу, а вона ні, бо скорилася; і згасає тому, що не може вирвати своєю силою любові чоловіка із тенет неволі.
Проблема відповідальності за долю Батьківщини, проблема національної самосвідомості.
«Мозковий штурм» зі складанням асоціативного куща. Що таке національна самосвідомість?
Національна самосвідомість
- Пригадаймо останній діалог головних героїв. Чим покриті Степанові руки ? Як розумієте слова Оксани: Отак і ми зрослись удвох з тобою, мов та шабля, обоє ржаві. Оксана не пишається вже більше тим, що її і чоловікові руки не заплямовані кров'ю.
Образ шаблі є символічним. Заржавіла шабля символізує духовний занепад головних героїв.
- Чи розуміють головні герої хибність своїх життєвих позицій? Степан каже у кінці твору:
Нас доля так скарала тяжко ...
Хто мав хвилини щастя в боротьбі,
А нас тяжка душила змора ( зачитати цей уривок ) ( У цих словах закладена головна ідея твору: духовне повноцінне життя людини не можливе без волі і без служіння Батьківщині.) Хто відповідальний за долю Батьківщини?
Чи актуальний цей твір сьогодні чи ні, чи перегукується з нашим часом? ( Твір актуальний, бо і зараз наше життя чимось нагадує руїну, а політичні дебати подібні до змагань за булаву українських гетьманів.
(зараз багато українців перебуває поза межами рідної землі. Велика кількість людей тепер теж думає швидше про матеріальні вигоди, а не про державні інтереси та майбутнє народу.)
Аналіз афіші до вистави «Бояриня»
Вчитель: Відома українська поетеба Ліна Костенко високо оцінила поему «Бояриня»: Це один з найкращих патріотичних творів Лесі Українки. Шкода, що ця поема не ставилася на сцені. Нинішнім поколінням корисно було б її подивитися для поглиблення міжнаціональних відносин.
4.04.2008 року у Львівському театрі імені М.Заньковецької відбулася прем'єра вистави за драмою Лесі Українки „ Бояриня".
Ось які афіші були розміщені на дошці оголошень.
Розгляньте їх. Як розумієте те, що зображено на малюнку, чи може з нього глядач з'ясувати тему вистави? Що символізують ці образи?(діти аналізують афіші)
- Дайте відповідь на друге проблемне запитання уроку: чи може людина жити повноцінним життям поза межами рідної землі?
- Як розумієте останню заповідь Оксани: "Як я умру, ти не бери вже більше українки" - у цих словах ідея: людина не може жити справжнім життям поза межами держави.
Підсумки
Отже, драма «Бояриня» - вершина національної і суспільної
свідомості Лесі Українки, що свідчить про її бажання бачити Україну незалежною державою. Ставлячи ряд проблемних питань, що стосуються нашої історії, авторка висловлює думку про те, що доля рідної землі залежить від кожного її громадянина, що щастя повноцінне людина може пізнати тільки на теренах своєї Батьківщини. Звичайно, кожен сам будує своє щастя. Дехто мріє знайти його на чужині. Та якими б багатствами не володіла людина виявляється, що для повноцінного, духовно багатого життя їй потрібен зв'язок з рідною землею. Пригадуєте Антея, який був нездоланний, торкаючись землі? Його переміг Геракл, піднісши над землею.
Велика кількість людей тепер теж думає швидше про матеріальні вигоди, а не про державні інтереси та майбутнє народу.)
Аналіз афіші до вистави «Бояриня»
Вчитель: Відома українська поетеба Ліна Костенко високо оцінила поему «Бояриня»: Це один з найкращих патріотичних творів Лесі Українки. Шкода, що ця поема не ставилася на сцені. Нинішнім поколінням корисно було б її подивитися для поглиблення міжнаціональних відносин.
4.04.2008 року у Львівському театрі імені М.Заньковецької відбулася прем'єра вистави за драмою Лесі Українки „ Бояриня".
Ось які афіші були розміщені на дошці оголошень.
Розгляньте їх. Як розумієте те, що зображено на малюнку, чи може з нього глядач з'ясувати тему вистави? Що символізують ці образи?(діти аналізують афіші)
- Дайте відповідь на друге проблемне запитання уроку: чи може людина жити повноцінним життям поза межами рідної землі?
- Як розумієте останню заповідь Оксани: "Як я умру, ти не бери вже більше українки" - у цих словах ідея: людина не може жити справжнім життям поза межами держави.
Підсумки
Отже, драма «Бояриня» - вершина національної і суспільної відомості Лесі Українки, що свідчить про її бажання бачити Україну незалежною державою. Ставлячи ряд проблемних питань, що стосуються нашої історії, авторка висловлює думку про те, що доля рідної землі залежить від кожного її громадянина, що щастя повноцінне людина може пізнати тільки на теренах своєї Батьківщини. Звичайно, кожен сам будує своє щастя. Дехто мріє знайти його на чужині. Та якими б багатствами не володіла людина виявляється, що для повноцінного, духовно багатого життя їй потрібен зв'язок з рідною землею. Пригадуєте Антея, який був нездоланний, торкаючись землі? Його переміг Геракл, піднісши над землею.